Михайло Поплавський – 32 роки ректорства: епоха реформ і новаторства

Професорсько-викладацький склад та студентський актив Університету культури привітали ректора зі святом: 21 квітня 1993 року він очолив Київський державний інститут культури.

Михайло Поплавський

Приємний подарунок Михайлу Поплавському зробили студенти – презентували фільм "Будь режисером свого життя!", у якому через його думки з архівних інтерв’ю за 10 хвилин відобразили 30 років ректорства.

У відеодайджесті, який Михайло Поплавський розмістив на своїй сторінці в Інстаграмі, представлені вислови, що пройшли випробування часом з 1995 до 2025 року.

Деякі з висловів стали доленосними для Михайла Поплавського та характеризують його, як топменеджера, візіонера, новатора з неординарним стратегічним мисленням, радикальним реформаторським баченням розвитку освіти та культури України.

Перші десять років ректорства Михайла Поплавського були відзначені стрімким розвитком університету, структурною реорганізацією, початком радикальних реформ у системі підготовки фахівців для соціокультурної сфери.

Ректором було розроблено "Концепцію перспективного розвитку університету", відповідно до якої було відкрито нові конкурентноспроможні  та перспективні спеціальності, сформовано елітний науково-педагогічний склад, модернізовано навчальний процес. Михайло Поплавський став ініціатором розроблення аналітичної моделі "ВНЗ XXI ст." – одного з перших експериментальних проєктів вищої школи. І вже в 1999 році Київському державному університету культури і мистецтв було надано статус Національного.

Становлення та розвиток університету стало справою життя Михайла Поплавського, який постійно прагне випереджати час.

Думки Михайла Поплавського, зібрані за 30 років, актуальні й сьогодні. Серед них :

"Культура – це велика політика. Без культури немає нації, і без культури немає держави" (1996 рік).

"Життя – це велике шоу, режисером якого є сама людина. Не потрібно думати, що доля десь усміхнеться, хтось там щось допоможе. Сьогодні доля кожного – в його руках, і людина повинна за своє життя боротися. Ставити якусь мету, хоча і важко, але йти до неї. Бути наполеглевим в її досягненні" (2001 рік).

"Кожний із нас є будівничим нашої країни, і кожна особистість вимірюється конкретними проєктами. Потрібно ставити питання: що ти зробив для України, а не що Україна для мене зробила? Це ми повинні для України. І коли ми ці "цеглинки" разом складемо – буде сильна, незалежна, красива, вільна Україна" (2010 рік).