Ексклюзив Вірність і підтримка крізь роки: відомі українці поділилися прикладами справжньої дружби

Сьогодні, 30 липня, відзначається Міжнародний день дружби. Видання "Коментарі" попросило українських знаменитостей поділитися історіями про дружбу, а також оцінити відому фразу, що дружба (просто дружба між чоловіком і жінкою неможлива...

Колаж: Д. Романюк/comments.ua

Марина Кухар, ведуча новин "Сьогодні" на каналі "Україна"

– Є у мене одна подруга, вона практично як сестра по духу. Колись ми з нею і нашими синами "втекли" від зими до Єгипту. На відпочинку ми весь час їздили на екскурсії, щось нове для себе відкривали. І навіть спробували дайвінг, яким я ніколи не займалася до того. Я вперше приїхала в ту країну і погано розбиралася в тому, які небезпеки підстерігають відпочивальника у плані послуг, котрі пропонують місцеві компанії у сфері розваг. Вони розповідали, що дайвінг – це легка справа і що нічого  складного в ньому немає, все безпечно.

І попливли ми з 10-річним сином корабликом до найближчого коралового архіпелагу. З нами було багато відпочивальників. Я повинна була разом з дитиною пірнати поблизу архіпелагу, щоб побачити всю підводну красу.

Але була одна проблема. Оскільки я тоді важила всього 40 кілограмів, мені довго не могли підібрати костюм. Тому наше плавання під водою весь час відкладалося.

Врешті-решт ми дочекалися черги, і були четвертими у нашого інструктора. У цей момент почався шторм. Через те, що ми легкі, він нас довго не міг "притопити". Нас хвилями почало відносити в море, і ми були досить далеко від корабля. Але шторм все-таки зробив свою справу, притопивши нас. Мені було дуже важко дихати. Коли ми виринули на поверхню, у мене та у сина злетіли ласти, і ми опинилися з вантажем на собі далеко від корабля серед моря. Ситуація була, м'яко кажучи, критична.

Моя вірна подруга "поставила на вуха" капітана корабля, інструкторів з дайвінгу і змушувала їх підплисти ближче, щоб нас забрати. Ця історія могла бути набагато коротшою, але вона зараз триває. Завдяки Ірині наше життя було врятовано.

Що стосується того, чи може бути дружба між чоловіком і жінкою... Я в це не вірю. Її, напевно, не буває. Завжди хтось зацікавлений з точки зору статі. Як би себе не обманювала одна сторона або інша – так не буває.

Анастасія Даугуле, ведуча програми "Ранок з Інтером"

– Чи можлива дружба між чоловіком і жінкою? Так. В одному випадку. Якщо чоловік і жінка були до цього в романтичних стосунках. На такій основі може виникнути відмінна дружба.

У всіх інших варіантах про чисту дружбу говорити не доводиться. Завжди присутній підтекст. Він може бути ретельно замаскований, ввічливо припудрений, але він завжди є. Дружба між чоловіком і жінкою балансує на межі можливого роману.

Олексій Кузнєцов, переможець першого сезону талант-шоу Х-Фактор, оперний співак, тенор

– У моєму житті, слава Господу, є справжні друзі. Це щастя – мати таких людей поруч. Чоловіча дружба – це братство. Довіра, підтримка один одного в будь-якій ситуації, повага.

Дружба між чоловіком і жінкою неможлива? На мій погляд – це стереотип... При цьому тривалі дружні стосунки між чоловіком і жінкою можуть перерости у щось більше, ніж дружба. Ми вивчаємо один одного. Це в нашій природі.

Михайло Агранат, капітан команди КВК "ДПІ" (Донецький політехнічний інститут"), яка блискуче виступала у 90-х,  президент Всеукраїнської молодіжної Асоціації "КВН України"

– Я вам розповім про КВН-івську дружбу.

Було це в 1994 році. На перший фестиваль Асоціації "КВН України" їхала команда з Ужгорода "Закарпатські єгеря". В подарунок організаторам фестивалю вони везли невелике барильце закарпатського вина врожаю 1961-го — року народження КВН.

Ще одне барило, але  молодшого вина вони взяли з собою, щоб дорога була не дуже виснажливою.

Поїзд приїхав у Львів, де у хлопців була пересадка на поїзд "Львів — Одеса". Провідник вагону, в якому вони їхали, побачив, що хлопці забули в купе барильце вина і чув їхні розмови про КВН. Ну і розповів начальнику поїзда про те, що група хлопців з Ужгорода, яка голосно обговорювала КВН-івські проблеми, забула барилко закарпатського вина, яке вони везли як подарунок на фестиваль.

Начальник поїзда відніс барильце начальнику львівського вокзалу. Той взяв його і сказав: "Сам я не кавеенщик, але завтра прийде мій заступник, який колись грав у КВН".

Наступного дня прийшов заступник і сказав: "Завтра на поїзді "Львів-Одеса" їде начальник поїзда – колишній кавеенщик, він і відвезе цей подарунок в "столицю гумору". І повіз.

В Одесі начальник поїзда підійшов до таксистів і запитав, чи не знає хто-небудь, де в Одесі проходить фестиваль КВН? Від групи привокзальних таксистів відокремився один і сказав: "Я не знаю, але в моєму будинку живе капітан "Одеських джентльменів" Святослав Пелішенко".

Святослав Пелішенко не знав про останні КВН-івські новини міста та України, але за допомогою телефону довідався.

А в цей час у дитячому оздоровчому центрі "Молода гвардія" "Закарпатські єгеря" вирішили, що прийшов час для подарунка. Природно, пошуки жодних результатів не дали. І коли від розчарування в них опустилися руки, постукав у двері кімнати одеський таксист з барилком в руках і запитав: "А це не ви забули на пероні львівського вокзалу барило вина?". Ось така вона – КВН-івська дружба!

Нагадаємо, раніше українські телеведучі розповіли про найнезвичайніші поцілунки.