logo_ukra

Coinspot 29.10.2020

BTC/USD

13412.70

ETH/USD

390.71

LTC/USD

55.51

НБУ 29.10.2020

USD/UAH

28.60

EUR/UAH

33.60

RUB/UAH

0.39

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Зірки шоу бізнес Українські зірки – про українське кіно: нове опитування видання «Коментарі»
commentss НОВИНИ Всі новини

Українські зірки – про українське кіно: нове опитування видання «Коментарі»

Сьогодні, 12 вересня відзначається День українського кіно. З цього приводу видання «Коментарі» запитало у вітчизняних зірок про їхні взаємини зі світом кіно, про те, який з вітчизняних фільмів останніх років їх особливо «зачепив», а також – в чому сила і слабкість українського кінематографа

12 вересня 2020, 16:20 comments1052

День українського кіно відзначається щорічно у другу суботу вересня. Статус офіційного державного професійного свята він отримав в 1996 році  через сто років після початку історія українського кінематографа. А початком цієї історії прийнято вважати подію, що сталася у вересні 1896 року в місті Харкові. Тоді фотограф Альфред Федецький зняв кілька короткометражних документальних сюжетів. А в грудні того ж року у Харківському оперному театрі їм був влаштований перший публічний кіносеанс.

Українські зірки – про українське кіно: нове опитування видання «Коментарі»

Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

З огляду на те, що нинішній президент Володимир Зеленський свого часу мав пряме відношення до кіно, навіть в кризовий рік в Україні знаходять кошти для підтримки індустрії. Так, в липні Верховна Рада на позачерговій сесії прийняла в цілому законопроект №3060 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки і підвищення міжнародної конкурентоспроможності галузі відео- та кіновиробництва.

Також Зеленський вніс до ВР законопроект № 3851 про державну підтримку культури, туризму і креативних індустрій. Там теж є "плюшки" для світу кіно.

"Коментарі" поцікавилися, що думають про нові українські фільми вітчизняні зірки.

Сергій Притула, ведучий "Діти проти зірок", "Хто зверху?" (Новий канал):

– Мене фільм "Донбас" "порвав", тому що режисер Сергій Лозниця не збирався і не зробив цей фільм політкоректним. Він показав всі події такими, які вони були. Можливо, гіперболізував якісь моменти. Але я переконаний, що виключно для того, щоб краще каталізувати процес сприйняття того жаху, який відбувався і відбувається в Донбасі останні шість років.

На мою скромну думку, головною бідою українського кіно останніх багатьох років була "пластмасовість" людей в кадрі. Так традиційно трапляється, коли російськомовні сценаристи пишуть україномовний сценарій російськомовним акторам. У Лозниці такої проблеми взагалі не існує. У нього все дуже натурально і виправдано. Залежно від способу того чи іншого героя, він спілкується абсолютно живою мовою – або українською, або російською, або з матом, в кінці кінців. І все це додає якийсь реальності фільму.


Плюс, в цьому фільмі Лозниця зібрав хороший акторський склад, "стару гвардію", дуже класну. Я дивився стрічку в кінотеатрі, і це був один з тих випадків, коли люди після сеансу розходилися мовчки. Тому що до всіх прийшло внутрішнє усвідомлення, що для нас тут сеанс закінчився, а там весь цей жах триває.

Ще максимальний захват, з криками "браво", був, коли я подивився фільм "Плем'я". Прийнято вважати, що в Україні завжди були сильні документальні фільми, короткий метр, а ось повний метр, як би "кульгав". Мені здається, що режисер Мирослав Слабошпицький зробив все, щоб змінити уявлення про український повний метр. Глибоко переконаний, що це – найкрутіше і найгеніальніше кіно, яке зняли в Україні за роки незалежності. Зняти фільм, в якому немає жодного сказаного слова, де спілкуються на мові жестів, без професійних акторів, при цьому зробити таке кіно, що ти від нього не можеш відлипнути – це максимально круто.

Alyosha (Олена Тополя, до заміжжя – Кучер), співачка, учасниця Євробачення-2010:

– Кінематограф, як вид мистецтва, важко уявити без музичного супроводу. Так було і буде завжди.

За формою, звичайно, кіно і музика – це два різних види мистецтва. Але, погодьтеся, музика неабияк може доповнити кінокартину і більш широко розкрити її зміст.

Напевно, деяким відомо, що я неодноразово ставала автором і виконавцем саундтреків до українських кінокартин. Остання з них ще не вийшла на ТВ-екрани – мова про серіал "Сага", але дещо розповісти можу.


Ще в 2016 році я написала пісню "Птаха" і точно знала, що вона стане саундтреком. Але протягом чотирьох років не знайшлося кінострічки, яка б резонувала з вмістом, вкладеним мною в пісню. Саме сюжет "Саги" вразив мене до глибини душі. Відбулася, так би мовити, творча синергія.

Сподіваюся, що серіал сподобається всім, хто цікавиться історією нашої нації і на перше місце ставить духовні цінності. З нетерпінням чекаю жовтня – саме тоді відбудеться прем'єра серіалу на каналі "Україна". А ось пісню "Птаха" вже можна прослухати на всіх онлайн-майданчиках.

Віталій Шкільний, ведучий новин "Сьогодні" на каналі "Україна":

– Український артхаус або хороше фестивальне кіно – предмет гордості всіх нас вже з добре десятиліття. Останні кілька років наше кіновиробництво вийшло на рівень так званого "живого". Тобто картин, зрозумілих мільйонам глядачів, на пальцях точно не злічити.

Зараз в відеотеці вітчизняних творців повно стрічок – поганих, посередніх, хороших і дуже хороших. Формується ринок і масмаркет. Кінодорогу, яку європейські країни пройшли півстоліття назад, ми долаємо зараз ударними темпами.


Як приклад хорошого масмаркета, який не соромно за кордоном показати і з задоволенням глянути як в кіно, так і вдома на дивані, виділив би "Чужу молитву" Ахтема Сеітаблаєва. Гарна картинка, звук, костюм і знайома всім реальність.

Велика кількість сюжетів і нових або давно забутих локацій – зараз саме привабливе в нашому кінематографі.

Справжній розквіт кіновиробництва буде, коли з'явиться конкуренція і краще фінансування. Попит і бажання глядача дивитися своє, безумовно, вже існують.

Діана Шабас, модель, Міс Україна Земля 2019:

– Раніше мені здавалося, що все вітчизняне кіно – про політику, війну. Однак, останні кілька років показали, що кіноіндустрія змінюється, активно розвивається, зйомки проходять в різних жанрах. І те політичне кіно, яке завжди мене відштовхувало, зараз виглядає для мене зовсім інакше.

Один з фільмів, які вразили мене – "Ціна правди" 2019 року. Правду, за яку боровся Гарет Джонс (головний герой фільму – журналіст, який став першим, хто заявив в західній пресі про Голодомор), світ зміг оцінити тільки через 86 років. Це кіно наповнене болем і реаліями того часу.


Я вже кілька років з нетерпінням чекаю на мультфільм "Мавка. Лісова пісня" українського виробництва. Це історія за однойменним твором Лесі Українки про Мавку – чарівну лісову німфу. Її головним покликанням є захист Лісу та його Серця. Для мене як володарки титулу "Міс Україна Земля" очікування цієї кінострічки стало просто долею. Я знаю, що мультфільм вже представили закордоном, і з нетерпінням чекаю на прем'єру в Україні.

Сила українського кіно в тому, що йому є, що сказати і показати світу. Наша правда не може мовчати ще сто років. Коли я дивлюся на історії, що йдуть з минулих століть, я захоплююся старенькими вуличками, атмосферою старих міст, жартами, стилем одягу. Думаю, вони нічим не гірші за ті, що є у Лондоні, або Парижі, якими всі так люблять захоплюватися.

Думаю, Україні варто повірити в свою кіноіндустрію і вкладати в неї кошти.

Людмила Барбір, ведуча Сніданок на 1 + 1:

– Думаю, що головним індикатором актуальності українського кіно є те, що люди готові купувати квитки на нього в кінотеатри. Йти і дивитися, що ж зняли наші.

Рада, що так відбувається, адже це говорить про інтерес до нашого українського продукту. Фільми Нарімана Алієва "Додому", Антоніо Лукича "Мої думки тихі" – хороші тому приклади. Тонкі, емоційні і в той же час – сильні і сміливі картини. Вони показують, що українське кіно переживає зліт, нехай і не такий стрімкий як хотілося б.

Вірю в успіх молодих українських режисерів і сценаристів. Бажаю їм знімати кіно без шаблонів, пробувати нове і сміливо йти вперед в своїх ідеях.


Олег Панюта, ведучий аналітичного тижневика "Сьогодні. Підсумки з Олег Панюта "на каналі" Україна ":

– Через карантин мало що міг бачити. Але те, що мене зачепило – це фільм "Толока". Його допрем'єрний показ я встиг подивитися буквально за кілька днів до активної фази карантину, який був введений в Україні. Мабуть, в цьому є і сила, і біль українського кіно. Воно – дуже вразливе. Воно може роками збирати гроші на те, щоб зняти цікавий сюжет, цікаву історію або суспільно важливу історію для українців, які при цьому будуть робити вигляд, що їх це не стосується...


Але, врешті-решт, всупереч складнощам і перешкодам, все одно з'являється чудова річ, яка потім має можливість нас всіх радувати. Саме такий, на мою думку, є "Толока", незважаючи на те, що її в прокат не пустили з березня через карантин. І це було трагедією, наскільки я розумію, для організаторів. Але прийшов серпень, прийшла можливість відкрити кінотеатри, і український глядач подивився цей фільм.

Ось в цьому і є унікальність українського кінематографа – це надія, яка, всупереч негараздам, повинна жити. І живе в українському кіно.

Максим Узол, ведучий реаліті "У кого більше?" (Новий канал):

– Документальний фільм "Соловей співає" – сильна робота мого хорошого друга, українського режисера Сергія Кримського. Це документалка, яка на історіях людей і цілих країн досліджує боротьбу української мови за виживання.

Це фільм про українську мову – про створення фейків, русифікацію, румунізацію, а також примусову зміну українських прізвищ. Дуже соціальне і серйозне кіно.


Ігор Забудський, співак, автор пісень, актор театру:

– Для мене як для актора, який довгий час прожив на сцені мюзиклів в українському театрі, фільм-мюзикл "Гуцулка Ксеня" за мотивами однойменної оперети Ярослава Барнича (до речі, в ті часи забороненої) оживив український фольклор.

Цей фільм я б описав як невеличкий український Бродвей 30-х років, який подається гумористично, з часткою іронії і з чайною ложечкою індійського кіно.

Я завжди радію за саундтреки у вітчизняному кіно. У 2020 році вони, дійсно, гідні і стають незалежними хітами. Чого тільки варті Dakh Daughters і "Даха Браха" в "Гуцулка Ксеня"! А дует Тіни Кароль з Юлією Саніною для фільму "Зраджена"? Це ж нове життя, яку українська музика для себе відкрила в цій індустрії. Хоча сюжет фільму більш жіночий, музика мене вразила.


А знайти справжню чоловічу віддушину я зміг у фільмі "Кіборги" 2017 роки (історія про оборону Донецького аеропорту українськими військовими). Боляче дивитися, але про це треба знімати, тому що це болить прямо зараз. Ми багато років в кіно шанували пам'ять Другої світової війни, а на те, що відбувається в цю хвилину, нерідко закриваємо очі і перекладаємо відповідальність на іншого.

Сильна сторона української кіноіндустрії в тому, що наші сценаристи і література не скупі на різноманітність жанрів. А ось, що стосується слабкостей, так це – запозичення і підстроювання під голлівудські шаблони, через які унікальність українських історій втрачається.

Нагадаємо, раніше на честь 1 вересня українські зірки поділилися з "Коментарями" кумедними історіями про школу.


Читайте Коментарі в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Новини партнерів

Новини

-->
Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!